Купить Усинск Кодеин напиток Lean (лин)

Алооха, сёмродиночки! Здрасте, это ваш любимый наркоман-комик! Я снова вернулся в парашу и готов взорвать ваш убогий мозг своими историями с завязками от наркотиков. Но давайте начнем сначала, чтобы объяснить, как я, глупый наркоманчик, оказался в таком странном месте. У меня в рюкзаке всегда находится пара поддельных рецептов, так что я не удивлен, когда однажды мне попалась терка от аптечки. Я быстренько сплавил поддельный рецепт и пошел в аптеку, чтобы купить свою дозу кодеина. Конечно, я показался совсем нездоровым и лютым мудаком, но даже в таком состоянии смог обмануть аптекаря. Когда он выдал мне мои желанные таблетки, я растаял от счастья, как экстази в рту. Дальше начался настоящий вайб! Я решил заглянуть в зоопарк, чтобы убиться кодеином и устроить снежную бурю в своем мозгу. И вот я там, мутный и недогон, с небольшим остатком масла в кармане. Передо мной вырисовывается вольер львов. Уже тогда моя идея оказалась полной парашей, но что поделать, я не мог остановиться! Я схватился за ограждение и начал лезть в вольер как ублюдок. Лев меня видит, и я уже вижу, как его глаза начинают светиться. Я забыл, что львы - хищники, а я - дезоморфиновый придурок. Но наркоман всегда находит способ придуриться еще больше. То есть, если он, конечно, не мертв. Я выпрыгнул в вольер и начал танцевать перед львом. У меня было полное ощущение, что я в цирке и выступаю перед толпой зевак. Лев был немного озадачен моим поведением, но через секунду начал на меня наступать. Я уж было подумал, что сегодня я стану заложником льва, но тут вовремя меня вытащили из вольера служба безопасности. Я был счастлив, что сумел выжить, но в тот день я понял, что наркотики - не игрушки. Барыжить ими может быть страшно опасно, особенно если ты находишься в зоопарке перед львом. Не попадайтесь на закладках, не вздыхайте от масла, и не танцуйте перед хищниками. Оставьте это мне, вашему любимому наркоману-комику. Ведь только я могу нарушать все правила и рассказывать вам об этом смешные истории. Да я просто живой мем! И помните, наркомания - это параша, которую лучше не посещать. Но если вам все равно на вашу маму и вы хотите рассказать друзьям смешные истории, то этих историй у меня настолько много, что хватит на три жизни.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.